Шкала основного настрою (Grundstimmung - GS) відображає сприйняття загального емоційного фону, стійкості настрою та способів реагування на внутрішні й зовнішні чинники. Вона орієнтована на оцінку того, наскільки стабільним, життєрадісним або, навпаки, пригніченим і напруженим видається емоційний стан.
Ця шкала торкається глибинних аспектів особистості, пов'язаних зі спрямуванням агресії та способом емоційного опрацювання досвіду. Один полюс шкали — гіпоманіакальний, інший — депресивний, і між ними можливий широкий спектр станів.
Шкала вимірює не стільки короткочасні перепади настрою, скільки сталий настрій, що стає звичним стилем емоційного реагування. Таким чином, шкала дозволяє оцінити, наскільки у сприйнятті виражена врівноваженість, схильність до самозвинувачення або, навпаки, до активного вияву почуттів, включно з роздратуванням.
На гіпоманіакальному полюсі відзначаються життєрадісність, енергійність, незалежність і низька рефлексивність. Проявляється тенденція до безпосереднього вираження почуттів і перевага дії над аналізом. На депресивному полюсі помітні пригніченість, схильність до сумнівів і самокритики, замкнутість, а також вираженість внутрішніх конфліктів і глибокого аналізу.
Шкала основного настрою пов'язана не лише з емоційністю, а й зі спрямуванням агресії:
- При високих значеннях (депресивний полюс) агресія частіше спрямовується всередину — у формі самозвинувачень, надмірної рефлексії, почуття провини.
- При низьких значеннях (гіпоманіакальний полюс) — назовні, що може проявлятися у вигляді дратівливості, запальності, схильності до домінування.
Важливо розуміти, що високий рівень контролю не завжди свідчить про зрілість особистості: іноді він може бути способом зниження тривоги або внутрішньої напруги. Аналогічно, низький рівень може бути виявом не лише легковажності, а й гнучкості, креативності, свободи від зайвої ригідності. Усе залежить від контексту та поєднання з іншими шкалами.
Застосування шкали в різних варіантах опитувальника:
- У варіанті «Я» шкала показує, якою людина сама себе відчуває емоційно: врівноваженою, пригніченою чи, навпаки, жвавою та часом нестійкою.
- У варіантах «Він» / «Вона» — як сприймається емоційний стан іншого: радше замкнутим і тривожним або життєрадісним і легкозбудливим.
Інтерпретація результатів
З метою забезпечення стандартизованої інтерпретації результатів Гіссенського особистісного опитувальника, первинні (сирі) бали переводяться у Т-бали. Цей процес лінійного перетворення приводить розподіл балів кожної шкали до єдиної метричної системи, що характеризується середнім значенням (M) 50 і стандартним відхиленням (SD) 10. Це дозволяє здійснювати нормативне порівняння індивідуальних показників із референтною вибіркою та уніфікувати інтерпретацію вираженості різних особистісних характеристик, полегшуючи зіставлення між шкалами та клінічну оцінку профілю особистості.
Інтерпретація результатів за шкалою основного настрою потребує обережності: як надмірна пригніченість, так і надлишкова емоційна активність можуть бути як ознакою адаптації, так і внутрішньої дисгармонії — залежно від інших шкал профілю.
Низькі значення асоціюються зі сприйняттям емоційної активності, бадьорості, енергійності. Такий настрій може супроводжуватися тенденцією не зациклюватися на негативних переживаннях, прямим вираженням роздратування, зниженою рефлексією та високою незалежністю в емоційній сфері. Однак у крайніх проявах можливе заниження емоційних труднощів або недостатня чутливість до внутрішніх конфліктів.
Середні значення відображають збалансоване сприйняття емоційного стану — з помірною схильністю к самоаналізу та здатністю помічати власні емоційні коливання. Такий рівень вказує на відносну стабільність емоційного фону та адекватне ставлення до пережитих труднощів.
Високі значення характеризуються уявленнями про знижену життєву енергію, наявність тривожних або пригнічених станів, підвищену самокритичність, схильність до рефлексії та сумнівів. Також може спостерігатися стримане вираження агресії, спрямоване радше всередину, ніж назовні. В окремих випадках подібне сприйняття супроводжується відчуттям емоційної вразливості та внутрішньої напруги.